Навчання під час війни: корисні рекомендації для вчителя Інформує Всеосвіта.

/Files/images/6b7b380-depositphotos-369589826-l--7---1---1-.jpg

Прості, але дієві поради, які допоможуть організувати освітній процес під час непростого етапу життя. На що насамперед необхідно звернути увагу вчителю під час роботи з учнями та їхніми родинами в режимі онлайн?

Вчитель – теж людина

1. Ваш емоційний стан також має значення. Якщо відчуваєте, що власні думки, страхи та тривоги переповнюють, спробуйте психологічно налаштувати себе на роботу. Зробіть те, що може допомогти опанувати негативні емоції: подихайте свіжим повітрям, зробіть декілька фізичних вправ, помедитуйте, послухайте класичну музику, заспівайте улюблену пісню тощо. Діти вас знають, і навіть якщо на обличчі буде посмішка, очі можуть видавати сум та тривогу.

2. Інструктаж – це наша спільна безпека. Починайте день з повторення важливих правил безпечного життя. Нагадуйте про те, як важливо реагувати на сирену за певним алгоритмом та не нехтувати укриттям, адже воно може врятувати життя!

Комфортне середовище для кожного представника освітнього процесу

1.Більше слухайте. Нічого страшного, якщо у цей період діти доповнюватимуть свої відповіді певними враженнями, думками про сьогодення. Є ймовірність, що дитина замість відповіді на ваше запитання буде розповідати про наболіле. Не перебивайте, дайте змогу поділитись емоціями. За нагоди – підтримайте, а вже потім повторіть своє запитання. Поставтесь із розумінням до кожної конкретної ситуації.

2. Добираючи візуальний матеріал, враховуйте загострену емоційну реакцію учнів. Контент не повинен лякати та засмучувати дітей. Зупиніть свій вибір на позитивних та яскравих добірках.

3.Намагайтесь створити психологічно безпечне середовище під час занять – це покращить настрій вам та допоможе учням. Не кожна дитина має змогу постійно знаходитись поруч з дорослими, саме тому буде доречною фраза: «Якщо вам стало страшно, або ви злякались певних звуків, одразу говоріть мені про свої емоції».

4. Не забувайте про інформаційну безпеку дітей. Систематично повторюйте, що є правдива інформація та фейкова, і в цей період необхідно вдумливо та критично аналізувати увесь інформаційний контент. У цьому завжди допоможуть батьки та педагоги.

5. Працюйте над створенням почуття безпеки в учнів за допомогою фрази: «Ви завжди можете проговорювати емоції, які відчуваєте, своїм рідним, мені та шкільному психологу», «Наша країна робить все можливе задля якнайшвидшого відновлення миру на всій території», «Перемога буде! Необхідно набратись терпіння й ще трохи зачекати».

6. Вчитель достеменно не знає, що довелось пережити кожному учню. Саме тому необхідно уникати слів, які можуть викликати в учнів негативні емоції, спогади, наприклад: «літак», «снаряд», «ворог», «окупант», «жертва», «смерть», «втрата».

7. Не обіцяйте того, що неможливо реалізувати. Діти можуть запитувати у вчителя, коли вони повернуться у школу, як швидко відбудують місто або їхнє житло. Як би вам не хотілось заспокоїти дітей та наблизити ці моменти, опановуйте власні емоції та відповідайте абстрактно: «Я вірю в те, що це скоро стане можливим», «Спільними зусиллями ми досягнемо очікуваних результатів», «Наша держава робить все можливе задля швидкого відновлення освітнього процесу у звичному для нас форматі».

8. Позитивні емоції – це завжди добре. Більше посміхайтесь, жартуйте, використовуйте освітній процес не лише як можливість опанувати нову тему, але й як змогу створити психологічно позитивний мікроклімат у класі. У програмі «ZOOM» це дуже просто реалізувати, адже всі учасники конференції мають змогу бачити одне одного в реальному часі.

Головна мета – навчання

1. Маючи академічну свободу, педагог може змінювати порядок тем відповідно до результатів учнів. Використовуйте цю можливість, а також не поспішайте опановувати нові теми без ретельного відпрацювання попередніх.

2. Використання міжпредметних зв’язків – чи не найцікавіший спосіб заохотити кожну дитину до практичної діяльності. Можна пропонувати створення інформаційних продуктів у різних програмних середовищах. Наприклад, текстові матеріали з актуальної теми, презентації як підсумок та систематизацію знань з певного розділу, відеоролики та відеопрезентації до творів та тем з інформатики, музичного мистецтва тощо.

3. Встановлення практичного зв’язку з життєвими ситуаціями – важливий етап освітнього процесу, навіть під час дистанційного навчання. Стимулюйте дітей до практичного використання матеріалу, заохочуйте впроваджувати (застосовувати) отримані знання та навички у реальному житті. Цей етап можна реалізувати через самостійну практично-дослідницьку роботу учнів.

4. Зараз є нагода створювати і оцінювати культурну значущість аудіовізуальних та друкованих текстів, тобто працювати над формуванням медіаграмотності здобувачів освіти. Якщо є технічна можливість, діти залюбки виконуватимуть задачі вчителя.

5. Якщо вчитель веде четвертий клас, використання одного завдання на етапі повторення матеріалу за третій клас допоможе дитині відчути позитивні емоції, адже вона швидко впорається. Це стимулюватиме до нових звершень.

6. Не варто забувати про розвиток системного та критичного мислення, формування медіаграмотності у здобувачів освіти через виконання певних видів діяльності.

7. Під час роботи на уроках літературного читання важливо не лише давати змогу учням читати та говорити, але й не забувати про такий важливий вид мовленнєвої діяльності як слухання. За можливості декламуйте вірші, читайте казки та оповідання, надиктовуйте певний матеріал за допомогою голосових повідомлень. Такий комплекс дій допоможе учням вдосконалити українську мову.

8. Постійна зміна видів діяльності допоможе підтримувати в учнів пізнавальний інтерес.

9. Завдання творчого характеру пропонуйте виконувати за бажанням, адже не у всіх дітей є змога результативно працювати, наприклад, з огляду на відсутність необхідного, канцелярського приладдя або швидкісного інтернету.

10. Використовуйте безоплатний і доступний у мережі матеріал: відеоуроки, презентації, навчальні та освітні платформи тощо. Залучайте учнів до опанування певних тематичних додатків. Отже, у який спосіб ви б не планували свою роботу, завжди залишайте час на зворотний зв'язок з учнями – він має важливе значення. Пропонуйте учням декілька варіантів обговорення та аналізу власного навчального прогресу, підтримуйте, надихайте та хваліть навіть за найменші успіхи.

Для дітей це зараз так важливо!Навчання під час війни: корисні рекомендації для вчителя Інформує Всеосвіта.

/Files/photogallery/719/FB_IMG_1618507994668.jpg

Зараз і дорослі, і діти перебувають у психологічному напруженні — від невизначеності, від різкої зміни звичного режиму, від необхідності обмежити «живе» спілкування й вільне переміщення.

Про що пам’ятати

● Діти зараз більше, ніж зазвичай, потребують батьківської підтримки, очікують від батьків психологічної допомоги. Особливо це стосується старших школярів, адже їм додає тривоги й напруги невизначеність із ЗНО/ДПА.

● Ідеально, якщо батьки намагаються бути в контакті зі станом дитини і її почуттями. Варто чесно говорити про те, що з нами відбувається.

● Основа техніки безпеки для батьків: потрібно тримати в увазі, що батьки — не вчителі для власних дітей. Адже батьки: не мають потрібних професійних навичок; не вміють пояснювати предмети; найголовніше – надмірно емоційно залучаються. Якщо дитина щось не розуміє, батьки часто не можуть упоратись зі своїми емоціями. Їм здається, що вони дурні, їхня дитина дурна і таке інше. А дитина може просто не сприймати батьків у ролі вчителів — і це нормально.

/Files/photogallery/719/2.jpg

Як діяти

● Забезпечте дитині, яка вчиться вдома, окрему територію. Навіть якщо в неї немає своєї кімнати, можна символічно позначити невелику частину мотузкою на підлозі, зробити парканчик з іграшок або коробок — що завгодно.

● Стежте, щоб дитина будь-якого віку робила перерви, зупиняйте її трохи раніше, ніж вона втомиться. Маленькі втомлюються за 10-15 хвилин, підлітки — десь за півгодини.

● Дбайте про свіже повітря. У мозку є структури, що відповідають за відчуття безпеки — у разі нестачі свіжого повітря їхні «показники» погіршуються. Якщо дитині душно, то у неї знижується активність, вона втомлюється, закатує істерики. Що менше повітря, то гірші результати навчання.

● Допоможіть дитині структурувати навчання. Коли дитина бачить багато завдань (більше 8), у неї часто починається паніка, їй легше взагалі закрити щоденник або месенджер. Складіть із дитиною план: ти починаєш з оцього, потім робиш це.

● Допоможіть дитині обрати, з якого завдання почати – простого чи складного. Це залежить від того, як ваша дитина «вступає в діяльність».

Є діти-«спринтери»: швидко встають, умиваються, беруться до діла; під час їжі спочатку з’їдають найсмачніше:). Так само дитина-«спринтер» «вмикається» в усе нове: активно «входить» в урок, але й швидко втомлюється; схоплює інформацію миттєво, але може не довго її пам’ятати. Таким дітям треба складне давати на початку, а після уроку робити зарядку.


Є діти-«стаєри»: переважно встають поволі й не з першого разу, довше «розганяються»; під час їжі залишають найсмачніше наостанок:). Вони «вмикаються» не так швидко, але витримують триваліше навантаження. Дітям-«стаєри» треба на розгін давати легші завдання, а складні — потім. Їм навіть можна ставити під час навчання енергійну музику, якщо вона їх не відволікає, а також робити перед уроком зарядку.

● Залучайте в навчання м’яко, із повагою до кордонів дитини, без примусу. Маємо пам’ятати, що в кожної людини є інерція. Коли маленька дитина грається, а вже треба сідати за уроки — допоможе обумовлений час або дзвоник будильника, який покличе до навчання. Можна просто сказати: «За 10 хвилин сідаємо за уроки». Так ми виявляємо повагу до своєї дитини як до людини. Зрозуміло, що багато батьків живуть у режимі дефіциту сил, і найлегший (начебто) спосіб їх зекономити сили — примус. Але цей спосіб програшний. (Авт. Світлана Ройз)

Кiлькiсть переглядiв: 70